Аналіз результатів диференційно-інтегральної оцінки чинників професійного стресу в системі «людина – техніка» | Архив НУЦЗУ


Просмотр информации о документе


Название:Аналіз результатів диференційно-інтегральної оцінки чинників професійного стресу в системі «людина – техніка»
Коллекция:Сборник научных трудов "Проблемы экстремальной и кризисной психологии"
Авторы: Корольчук В.М., Корольчук М.С., Солдатов С.В.
Ключевые слова: , , ,
Издатель:НУЦЗ України
Год публикации:2014
УДК:159.944.4:62.423.2
Вид документа:статья
Язык документа:украинский
Добавлен в архив:17.05.2016
Сводная информация по документу:Корольчук В.М., Корольчук М.С., Солдатов С.В. Аналіз результатів диференційно-інтегральної оцінки чинників професійного стресу в системі «людина – техніка». - С. 88-96.
Короткая ссылка на файл: http://repositsc.net/?p=2135
Постоянная ссылка
Ссылка на файл:

http://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfExtremeAndCrisisPsychology/vol15/12.pdf

Аннотация (русс.):В статье представлено анализ результатов авторской анкеты «Дифференциально-интегральной оценки факторов профессионального стресса» в системе «человек - техника», которую за уровнем информативности рекомендовано использовать в практической психологии. Результаты оценки профессионального стресса свидетельствует о том, что профилактические мероприятия по объективным компонентами необходимо направлять на субъективно значимые социально- экономические условия, включающие низкий уровень социальной защищенности, материальных и мотивационных стимулов, высокий уровень социальной напряженности, семейно-бытовые неурядицы или заболевания родных и близких. По субъективным факторами профилактические мероприятия должны быть направлены на поведенческие, социальные, эмоционально - волевой и психологические компоненты, которые проявились высоким уровнем нервно - психического напряжения, негативным мышлением, недостаточным уровнем реальной и потенциальной социальной поддержки, повышенной эмоциональной чувствительностью, тревожностью и негативными копинг-стратегиями преодоления стрессогенных ситуаций.
Аннотация (укр.):У статті представлено аналіз результатів авторської анкети «Диференційно-інтегральної оцінки чинників професійного стресу» в системі «людина–техніка», яку за рівнем інформативності рекомендовано використовувати в практичній психології. Результати оцінки професійного стресу свідчить про те, що профілактичні заходи за об’єктивними компонентами необхідно спрямовувати на суб’єктивно значимі соціально-економічні умови, що включають низький рівень соціальної захищеності, матеріальних і мотиваційних стимулів, високий рівень соціальної напруженості, сімейно-побутові негаразди чи захворювання рідних і близьких. За суб’єктивними чинниками профілактичні заходи мають бути спрямовані на поведінкові, соціальні, емоційно-вольовий і психологічні компоненти, що виявились у високому рівні нервово-психічної напруги, негативному мисленні, недостатньому рівні реальної і потенційної соціальної підтримки, підвищеній емоційній чутливості, тривожності та негативними копінг-стратегіями долання стресогенних ситуацій.
Аннотация (англ.):The article gives the analysis of results of authorial questionnaire "Differentially-integral estimation of professional stress factors» in the system man - technique" recom-mended to use in practical psychology after the level of informing. Results of estimation of professional stress indicate that prophylactic measures after objective components must be sent to the subjectively meaningful socio-economic conditions that include the low level of social security, wage and motivational incentives, the high level of social tension, family conflicts or diseases of relatives. After the subjective factors prophylactic measures must be sent to behavioral, social, emotionally-volitional and psychological components that appeared in the high level of neuropsychic tension, negative thinking and insufficient level of the real and potential so-cial support, increasing of emotional sensitiveness, anxiety and negative coping-strategies of overcoming stressful situations.



 

 



© 2015 — 2024 Центр информационных технологий НУЦЗУ